Для того, щоб отримати максимальний вплив від відкритих даних необхідно комунікувати з користувачами і недостатньо просто опублікувати набір на порталі. Комунікація розпорядника інформації з користувачами (журналістами, аналітиками, розробниками, представниками бізнесу) здатна заохочувати їх до використання даних, надавати зворотній зв’язок про вже опубліковані набори та вести діалог з приводу відкриття нових наборів.
Комунікація ДО відкриття даних
Потенційні користувачі можуть допомогти ідентифікувати попит на певні набори даних та їхню цінність, а аткож підказати розпоряднику в якому вигляді вони мають найбільший потенціал для використання.
Можливі формати взаємодії:
-
онлайн-опитування;
-
зустріч/круглий стіл із зацікавленими особами чи організаціями;
-
ідеатон, де потенційні користувачі та представники розпорядника даних обговорюють ідеї проектів на основі даних або проблеми, які можна вирішити за допомогою даних.
Таким чином розпорядник отримає фідбек та підготує свої набори даних до публікації у такому вигляді та форматі, у яких вони потрібні користувачам, а також визначить для них оптимальну частоту оновлення.
Наприклад, успішною була комунікація Владислава Криклія, екс-голови Сервісного Центру МВС, який у 2019 році запитав на своїй Фейсбук сторінці, які набори було б важливо їм опублікувати і відомості про транспортні засоби та їхніх власників отримали найбільше відгуків. Зараз цей набір є найбільш популярним на Національному порталі відкритих даних з понад 182 тисяч переглядів.
Комунікація ПІД ЧАС відкриття даних
Під час оприлюднення варто донести інформацію про цінний набір даних до всіх зацікавлених осіб: поширити інформацію про нього на офіційній сторінці розпорядника, у соціальних мережах, профільних спільнотах. Велика частина наборів даних залишаються невикористаною лише тому, що потенційні користувачі не знають про їхнє існування.
Комунікація ПІСЛЯ відкриття даних
Після оприлюднення набору даних потрібно підтримувати зв’язок з користувачами, реагувати на їхні коментарі та побажання щодо опублікованих даних, виявляти проекти, розслідування чи дослідження на основі цих даних та публічно заохочувати їхніх авторів. Це слугує визнанням для авторів проектів і водночас популяризує дані та заохочує інших до їх дослідження.
Наприклад, Державна податкова служба України часто публікує матеріали про те, які їхні набори є найбільш популярними для створення сервісів, продуктів і проведення аналітики.
Львівська Міська Рада постійно промотує використання відкритих даних на багатьох подіях в місті, проводить ідеатони та заходи для студентів. Команда веде постійну комунікацію — це забезпечує сталість розвитку сфери та залучає все більше нових користувачів.