У чому полягає відмінність понять «відкриті дані», «публічна інформація», «публічна інформація у формі відкритих даних»?
В українському законодавстві використовується термін «публічна інформація у формі відкритих даних». Відкриті дані можуть належати різним суб'єктам: фізичним особам, підприємствам, громадським організаціям. Натомість поняття «публічної інформації» та її розпорядники чітко визначені відповідним законом.
Ключова риса публічної інформації у формі відкритих даних — це її цифровий формат та можливість автоматизованого оброблення електронними засобами. Так до відкритих даних не належать відповіді на запити у форматі паперових листів, скановані документи, таблиці, графіки, дашборди, інтерактивні карти, що розміщені на вебсайтах.
Чи можна стягувати плату за надання відкритих даних?
Ні. Відкриті дані є безкоштовними відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Чи існують обмеження або умови використання наборів даних? Чи передбачена відповідальність, якщо користувачі змінять інформацію або будуть її продавати?
У частині 2 статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Хто є розпорядниками наборів даних?
Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації є
-
суб'єкти владних повноважень, зокрема, органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи місцевого самоврядування та інші;
-
юридичні особи, що фінансуються коштом бюджетів (стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів);
-
особи, яким делеговані повноваження з надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків);
-
суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них);
-
суб'єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес.
Які обов’язки існують у розпорядників інформації щодо оприлюднення відкритих даних?
У частині 1 статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено три ключові обов’язки розпорядників:
-
надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит;
-
оприлюднювати й регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
-
оприлюднювати й регулярно оновлювати її на своїх вебсайтах.
Крім цього, розпорядники зобов’язані сформувати та розмістити на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних реєстр оприлюднених наборів даних. Структура та формати публікації реєстру визначеного пунктами 19 - 20 Положення, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 835.
Щодо кожного набору даних необхідно визначити та затвердити відповідальну особу. Розпорядчий документ оприлюднюється на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному вебсайті розпорядника інформації не пізніше робочого дня, що настає за днем після його видання (пункт 24 Положення, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 835).
Які набори необхідно оприлюднювати у формі відкритих даних?
Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджений Постановою КМУ від 21.10.2015 № 835 (зі змінами). Його остання редакція включає більше 1000 наборів для 65 центральних органів влади, державних підприємств, органів місцевого самоврядування та інших розпорядників. Окремо визначені 16 наборів, які оприлюднюються всіма розпорядниками інформації відповідно до повноважень.
Розпорядники можуть оприлюднювати й інші набори даних у разі високого суспільного інтересу: високої частоти їх запитування, результатів опитування громадян, потенційного антикорупційного та економічного ефекту.
Що робити, якщо набір даних містить конфіденційну, службову або таємну інформацію?
Обмежувати доступ до інформації в наборі можливо лише при дотриманні сукупності вимог, що визначені частиною 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Ця процедура має назву «трискладовий тест». Якщо розпорядник інформації з обмеженим доступом не доведе, що шкода від розкриття такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, він повинен надавати таку інформацію у тому числі – у форматі відкритих даних.
Яка існує відповідальність за не оприлюднення наборів даних?
Стаття 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відносить до порушень не оприлюднення даних, а також безпідставну відмову в задоволенні запиту, надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне надання інформації, необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом та інше. На осіб, що визнані винними у вчиненні цих порушень, накладається адміністративна відповідальність у формі штрафу відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Громадяни можуть звертатися до Офісу омбудсмена, якщо їх права були порушені. У свою чергу, представники офісу можуть складати протоколи та направляти їх до суду.